Моя бабуся просить їй вибачити

Ельзі — сім, і вона не така, як інші. Її Бабуні — сімдесят сім, і вона неймовірно шалена — якщо вважати шаленством, приміром, стояння на балконі, й обстрілювання перехожих із рушниці для пейнтболу. А ще бабуся для Ельзи найкращий і єдиний друг. Щоночі Ельза ховається від світу в бабусиних історіях про Країну-Спросоння та Королівство Міамас, де ніхто не мусить бути «нормальним». Та коли Бабуня помирає й залишається жити лише в листах, написаних до тих, перед ким вона відчувала провину, — ось тоді й починається найбільша Ельзина пригода... «Моя бабуся просить їй вибачити» — книжка про життя: сумне й смішне, болюче й захопливе водночас, а також про одне з найважливіших прав людини — право бути інакшим. Нечасто в руки потрапляє книга, яку не просто читаєш, а яка занурює тебе в абсолютно інший світ. Цей роман Бакмана тільки в Швеції був проданий накладом більше 500 000 штук. Думаю тому, що книга розповідає про дитину всередині кожного з нас. Дуже нечасто книжка буває одночасно і смішною, і зворушливою, коли ти зі сліз переходиш у сміх. Саме такою має бути трагікомедія. Це як «Зламані квіти» Джармуша, тільки книга. Це коли важкі за змістом речі про прощення, прийняття, про внутрішній світ, про те як відпускати людей і думки передаються настільки легко, що складно в це повірити. співзасновниця #книголав Світлана Павелецька