П’ять років пройшло після отримання українськими православними віруючими Томосу про автокефалію. Окрім політичного, українці формально завершили й процес духовного звільнення від московсько-російської імперії. Проте московське православ’я в Україні не полишає своїх позицій. Причин цього багато, але є одна спільна – ще не відбулося повного «розмосковлення» нашої історії, культури, політики. Повномасштабне вторгнення в Україну російської армії актуалізувало і прискорило ці процеси – наші села і міста звільняються від багатьох московських маркерів, у тому числі й церковних. Повільно, але приходить й розуміння того, що такими ж маркерами московства, як шовіністи «пушкін» чи «толстой», є й московські святі, на кшталт Олександра Невського, Андрія Боголюбського чи Матрони Московської. Нам потрібне не лише теоретичне спростування десятків церковних міфів, які супроводжують історію православ’я в Україні уже понад триста років, але й практичне донесення цієї інформації до людей. Саме на це й спрямована дана праця – тут розглянуто ті питання у розвитку православ’я в Україні, які нині найчастіше стають об’єктами маніпулювання московської церковної пропаганди.
4.70
