Книгу присвячено історії концепцій міжнародної правосуб’єктності Римської імперії за доби домінату (III-VІ ст.), що зумовило також спеціальний інтерес до основних проблем пізньоантичної форми держави. Послідовно розглядається історія юридичної самоідентифікації Імператорського Риму в процесі переходу від принципату до домінату, з’ясовується політико-правничий зміст домінатного режиму, виокремлюються найголовніші ознаки «тетрархії» (293 р.) і причини перемоги імператорських моделей «дуумвірату» (364 р.) та «єдиновладдя» (480 р.), конкретизуються особливості впливу християнізації середземноморського суспільства на концепції, пов’язані з тлумаченням державного статусу Імперії. Юридичне самовизначення римської державності характеризується на тлі послідовної хронології панівних режимів, біографічних та культурно-історичних екскурсів. Особлива увага в монографії зосереджена на взаємозв’язках Римської імперії з іншими учасниками міжнародних відносин. Доводиться, що рівноправним партнером Римської імперії de jure виступав лише її затятий історичний суперник – Сасанідський Іран. На сторінках книги детально висвітлюється історія федератських угод поміж Імперією і племенами варварського світу. Дослідження реконструює прояви державної правосуб’єктності Риму в міждержавних угодах із Сасанідським Іраном, у двосторонніх договорах з нерівноправними клієнтськими політичними утвореннями та в практиках надання римськими імператорами режиму foedus варварським племенам різного походження – германцям, кельтам, іранським і тюркським кочовикам. Книга стане в нагоді науковцям-гуманітаріям і суспільствознавцям, юристам, історикам, антикознавцям, медієвістам і сходознавцям, філософам, політологам, студентам і всім, хто цікавиться проблемами теорії та історії держави і права пізньої античності та раннього середньовіччя.
Сергій Громенко, Ярослава Верменич, Олексій Мустафін, Ігор Гирич, Віктор Брехуненко, Дмитро Вирський, Мирослав Волощук, Андрій Галушка, Андрій Домановський, Світлана Каюк, Евеліна Кравченко, Євген Синиця, Ігор Чорновол