Джеймс Бонд. Голдфінгер. Книга 6

Як уже з’ясовано раніше, Бонд-Джеймс-Бонд — це Геракл ХХ сторіччя, законний син згасаючого британського імперіалізму та всюдисущої Секретної служби в особі хитромудрого М. Цього разу йому доведеться стятися — ні, не з Горгоною, бо він її подолав у «Докторі Ноу», і навіть стайні від гуано чистити не доведеться, — а з мамоною. Для більшості пересічних цей ворог нездоланний, але тільки не для випускника англійської приватної школи. Моральні принципи, знаєте… та спорт. Знову карти (вчимося грати в канасту, каналії!)… знову голі дівчата (Маямі, спекотно!), а деякі навіть пофарбовані золотом… розкішні авто (нарешті не «Бентлі», а «Астон-Мартін»)… і багато гольфу. Бо шлях до лав злочинного угруповання лежить через 18 лунок. Голдфінгер, та ще й Аурік (це ім’я таке), — можливо, найзатятіший супротивник, який траплявся Бондові на його тернистому шпигунському шляху. Як й інші злодії, потворної зовнішності, але страшенно розумний. І багатий. Насправді, найбагатший у світі (це вам не Рокфеллер! І не Ахметов). Переграти цього професора злочинного світу буде зовсім непросто. Але відступати нікуди, якщо на карту поставлено золото Англійського банку! До речі, не рекомендую читати особливо чутливим та поклонникам котиків — бо там жах що коїться. І раніше я сторожко ставився до корейців, але після «Голдфінгера» — ну дуже їх ненавиджу. Куди гірше за росіян… Отже, пригоди тривають! Герої не відпочивають!