Найскладнішим періодом для вивчення геральдичної традиції Руської землі було століття після монгольської навали, яка спричинила втрату більшості тогочасних джерел. Донедавна в розпорядженні вчених перебувало заледве кілька десятків геральдичних пам’яток, що не давало можливості скласти навіть загальне уявлення про геральдику Руси того періоду. Виправлення такого стану речей стало можливим завдяки залученню нових джерел, що зосереджені в різних музейних зібраннях, найважливішим серед яких є сфрагістична колекція Музею Шереметьєвих. В геральдиці часів Руського королівства, поруч зі збереженням традицій раннього руського герботворення, спостерігаємо динамічні перетворення. В геральдиці нобілітету спостерігаємо поширення звичаю використання урядницьких гербів, що постали як система саме в цей час під римським впливом. Новим явищем у руському герботворенні були міські герби, найдавніші з яких на руських теренах з’явилися в період держави Романовичів.
Олег Однороженко, Микола Міхновський, Дмитро Донцов, Микола Сціборський, Юрій Липа, Ярослав Оршан, Михайло Колодзинський, Олег Ольжич, Дмитро Мирон-Орлик, Ярослав Стецько, Роман Коваль
Сергій Громенко, Ярослава Верменич, Олексій Мустафін, Ігор Гирич, Віктор Брехуненко, Дмитро Вирський, Мирослав Волощук, Андрій Галушка, Андрій Домановський, Світлана Каюк, Евеліна Кравченко, Євген Синиця, Ігор Чорновол