Спогади Леоніда Львовича Залізняка мають два виміри. З одного боку, читач занурюється у 1920–50-ті роки, історію окремої української сім’ї, яка потрапила в жорна сталінських репресій. Інший вимір цих спогадів — українська археологія другої половини ХХ — початку ХХІ ст. Леонід Залізняк пройшов шлях від лаборанта до завідувача відділом Інституту археології в Києві, його зусиллями була створена кафедра археології в Києво-Могилянській академії. Мабуть, годі шукати більш повної та яскравої картини української академічної археологічної науки, погляду на неї «зсередини». «Моя археологія » розкриває перед читачем спогади автора про родину, особистісне та фахове становлення. Це книжка про пошуки свого коріння на індивідуальному рівні — історії роду, та національному — археології як аргументу на користь закоріненості на своїй землі.
Сергій Громенко, Ярослава Верменич, Олексій Мустафін, Ігор Гирич, Віктор Брехуненко, Дмитро Вирський, Мирослав Волощук, Андрій Галушка, Андрій Домановський, Світлана Каюк, Евеліна Кравченко, Євген Синиця, Ігор Чорновол