Середньовічна література подивовує нас якоюсь відчайдушною відвертістю, простакуватим мудруванням, грубим, аж подекуди непристойним, гумором… Ця книжка — зріз тогочасного суспільства, де, лише блазнюючи, можна було й сказати правду, й добитися справедливості.
Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Авґуст Стріндберґ, Семен Скляренко, украй уважний до деталей, тому маємо змогу до дрібниць уявити собі той час, просто-таки зануритися в атмосферу другої половини ХІХ ст.: які люди були