Казки баби Гавришихи

Я пропоную вам мандрівку до прадавнього духу українців.…і це не «рожева» мандрівочка, це страшно.Зберігайте рівновагу! Темрява не загасить світ, день не переможе ніч.Чи було з вами таке: ви вночі посеред лісу, самотні й налякані, а навколо дивні, не дуже-то й природні звуки? Ця книжка витягне на поверхню ваші явні та підсвідомі страхи і надасть можливість пережити та побороти їх комфортно, сидячи у власному ліжку, бо вас прикриє зітканими з любові і віри крилами берегиня — баба Гавришиха, і все закінчиться добре.Любов і віра (читай – Бог) — ось ваш притулок посеред лісу далеко від людей.У сучасній підлітковій літературі бракує української фольклорної містики, тож "Казки баби Гавришихи", продовжуючи традицію колоритних гоголівських жахів, вдало закривають цю прогалину.Полиште всі свої «поспішайла», візьміть дітей за руки: на вас чекає український зелений туризм з емоційними гірками. Ми разом пірнемо у глибину підсвідомості на рівень зв’язку з нашим корінням, відновимо цей шлях, щоб краще нас живила сила нашого фундаменту й цупкіше ми за землю трималися, та доторкнемося до різнобарв’я емоцій від жаху до щастя.Я вас доправлю до звичайного українського села Некремінне, що загубилося серед ланів, лісів та прохолодних струмків. Запах свіжоспеченого хліба на світанку, вишні, абрикоси просто з дерев, молода картопелька, риболовля, тарзанка на ставку... Удень — трудова терапія, а коли сонце сідає, всі збираємося до баби Гавришихи, що живе у невеликій охайній хаті з очеретяною стріхою на Козачку, край села. Вона розповідає вигадані-не-вигадані історії, що відбувалися колись у Некремінному. Головні герої її розповідей — односельці та істоти, яких науковці відносять до української міфології і про яких баба оповідає, наче про цілком реальних сусідів. Що б не відбувалося в тих казках, людська гідність, взаємодопомога, доброта завжди перемагають. І хоч ті оповідки навіть слухати страшно, та все одно не можеш відірватися, бо відчуваєш, що тебе прикриває своїми невидимими, зітканими з любові крилами Берегиня — баба Гавришиха.У дитинстві автор часто гостював у бабусі в селі на стику областей центральної та східної України. Вбирав традиції, обряди, вірування, прикмети. Вечорами слухав бабусині розповіді і казки. І ось, настав час спогади дитинства представити світу у вигляді збірки українських казок, розказаних від імені бабусі Гаришихи. Зараз Олег Гавріш працює землевпорадником.