У монографії Ігор Чорновол наголошує насамперед на компаративному аспекті фронтирних студій, застосовуючи їх для вивчення та зіставлення різних епох і суспільств. Автор аналізує теоретичні здобутки порівняльного підходу до тези про фронтир і шукає відповіді на питання про те, як чинник фронтиру впливає на соціяльну структуру і духовну культуру суспільства, чи доцільно впроваджувати тезу про фронтир в історію України, а коли так, то наскільки широко і до якої міри фронтирне минуле впливає на творення модерної української ідентичности, що українці завдячують фронтиру і які небезпеки приховує цей феномен, надто в ситуації, коли Україна знову стає порубіжжям европейської цивілізації у зіткненні з російською експансією. 1893 року асистент Вісконсинського університету Фредерик Джексон Тернер запропонував новий підхід до історії США, пояснивши розвиток країни тривалим існуванням рухомого фронтиру – замешкуваної експансивними громадами поселенців-колоністів зони на межі «зіткнення цивілізації з варварством». Нинішні дослідники трактують фронтир уже як простір інтенсивної взаємодії різних культур. Монографія складається з трьох частин: теорія фронтиру, компаративний підхід та перспективи застосування теорії фронтиру до історії України (лабораторія історика компаративних фронтирів). Видання також містить розлогу бібліографію, покажчик імен і географічних назв та понад дві сотні ілюстрацій.
Сергій Громенко, Ярослава Верменич, Олексій Мустафін, Ігор Гирич, Віктор Брехуненко, Дмитро Вирський, Мирослав Волощук, Андрій Галушка, Андрій Домановський, Світлана Каюк, Евеліна Кравченко, Євген Синиця, Ігор Чорновол