Саторі

Музика, книжки, пам’ять – те, що допомагає головному герою вистояти в мандрах «у пошуку втраченого себе». Поствоєнна Сербія, відлік часу розпочинається у 2004 році. Але дороги, автобуси, поїзди, передмістя, бензозаправки на автомагістралях – це лише декорація, так само, як і привиди командирів і солдат на плацу залишеної військової частини. Насправді дія роману може відбуватися у будь-якому просторі, а спогади тут переплітаються з сучасністю і формують її. Це розповідь про самотню, травмовану суспільним і родинним життям людину, яка шукає свого шляху до самовизволення.«Це все для того, щоб розум у безперервному ваганні й русі дійшов до своїх крайніх меж, до глухого кута: потім стається вибух, саторі, просвітлення».