Намагаючись вийти за межі «чорно-білих» поглядів на історію націоналістичного руху, професор Українського католицького університету у Львові Олександр Зайцев у критичному начерку інтелектуальної біографії Дмитра Донцова керується тим засновком, що боротьба за незалежність України і «доба фашизму» в Европі становлять смислове тло, без розуміння якого годі скласти адекватне уявлення про український інтеґральний націоналізм 1920–1930-х років. Автор розглядає в історичному й соціяльному контекстах причини відносного успіху «чинного націоналізму» в період між двома світовими війнами, простежує світоглядну еволюцію його головного ідеолога і міркує про міру впливу на цю доктрину фашистських та націонал-соціялістичних ідей і практик. Хронологічні рамки дослідження обмежено 1922–1939 роками – львівським (вістниківським) періодом діяльности Донцова, її вершинним етапом, а водночас – найважливішим відтинком інтелектуальної історії українського націоналізму.
Сергій Громенко, Ярослава Верменич, Олексій Мустафін, Ігор Гирич, Віктор Брехуненко, Дмитро Вирський, Мирослав Волощук, Андрій Галушка, Андрій Домановський, Світлана Каюк, Евеліна Кравченко, Євген Синиця, Ігор Чорновол