Марніє день, осаджує долу листя, лягає до землі жовтими косицями, пірнає у овид, по ту сторону океану. Ми ж з Біленьким стоїмо посеред зелених фаль, потопаємо у прощальному гаморі, проводжаємо останні полиски, що хапаються в розпачі неба. Злітають увись перші зорі. Тьмяні. Сором’язливо виглядають із-за темних, наповнених зливою, хмар. Миготять, ваблять споминами. Наче ми не ми. Не йдемо, пливемо понад десятками літ. Й приходимо до тями попід вишнями, що схиляють уквітчане білилами віття над лавою, попід плотом моєї мами. Ось зараз вийде по воду сусідка. Запалить на ґанку Дмитрова баба світло. Й ціла ніч по переду, до самої зорі, ляже до ніг згадками. Пий ті спомини досхочу, аж допоки закричать перші півні, налякають поранням сни.
За вибраними фільтрами пропозицій не знайдено.
Друкована
Літературна агенція «Піраміда», 2025
200 стор. · ISBN 9789664418130 · тверда палітурка · 130x200x14 · 245 г