БезсмертіЄ (казка для дорослих)

Дорогий Читачу, Ти, ознайомившись із моїм доробком прози, звик уже до мого стилю письма, до житейських невигаданих тем і перипетій, до мовних родзинок, інкрустованих архаїзмами та ді­алектами. Із них Ти знаєш мене, зчаста, краще, аніж я себе саму. Ця книга – зовсім інша, інша навіть для мене як для Автора! Знаю на всі сто, що вона Тебе однозначно заінтригує, здивує і змусить замислитися над змістом самої назви. «БезсмертіЄ» – це навіть не художній твір, це частина мого життя, моїх здогадів, спогадів, снів, рефлексій, медитаційних, під­свідомих станів про мене первісну (звичайно, з художнім домис­лом і баченням), бо «що є, то було вже воно, і що статися має, було вже, бо минуле відновлює Бог!» – Біблія, Екклезіяст, 3. Маючи років так з сімнадцять, підкреслила цю цитату жир­ним фломастером і все життя роздумувала над нею, допоки випа­док (а як Ти знаєш, випадковостей не буває) не підштовхнув мене пірнути глибше у це місиво, що зветься Минуле, Теперішнє і, дай Боже, Майбутнє, бо дивні діла Твої, Господи!.. Мовчу, мовчу!!! Занурся з головою і Ти у світ моєї містичної правди, можливо, і Тобі вдасться розворушити у собі «пам’ять генів»…