Мереживо долі

Ото приходиш у світ, нікого про це не просячи, живеш, мрієш про щастя, а воно тебе – хап, візьме за барки – і потрусить так, що й не опам’ятаєшся, обіллє крижаною водою, щоб потім стрімко вкинути у киплячий вир буденності… І ти, заледве живий після, дякуєш долі за досвід, котрий не купити за...