Любов до казок у Марії батьки помітили, коли вона настирливо взялася ще в дошкільному віці навчитися читання. Першою перемогою над цією наукою вважає прочитані слова, якими порадувала й здивувала батьків: «Сама урозумила й вам нагадую – зберегти мозок молодим, про що написала, вважаю, розумна людина». Відтоді головними книжками для Марії стали казки, у яких вичитала ще одну мудру настанову: «Казки вчать, як на світі жити». Коли ж її дитячий вік перетнув десять років, почала все частіше висловлювати вголос претензії дорослим, називаючи їх постарілими дітьми, неспроможними забезпечити справжнім дітям на всій планеті мирне, щасливе життя. Як цього можна досягти – є в Марусиних казках, над якими довго працювала, порад у дорослих шукала.