Журавлі, віхалка й абрикосова теніска. Рік зі спогадів про прадіда

Іноді достатньо запаху, смаку чи давно забутої речі, щоб пам'ять заговорила. Після смерті прадіда Андрія його правнука Олеся знову й знову повертається до спогадів про нього. Запахи, смаки, старі речі й випадкові звуки стають зачіпками, що ведуть її у минуле. Так із десятків історій та родинних легенд постає чоловік, який усе життя працював, доглядав сад і пасіку та вперто знаходив для правнуків козяче молоко. Кожна згадка відкриває новий епізод — смішний, щемкий, часом болючий, а часом зовсім буденний. Жасминовий чай, крем «Арко», старі фотографії, пісні біля ставка, сімейні застілля, радощі, образи й давні сварки — усе це складається в пам’ять кількох поколінь однієї родини. Пам’ять, що живе доти, доки є кому її берегти й переповідати.