Відгук про «Алхімізовані»
я з цікавістю ставлюсь до книжок з алхімічною тематикою, бо на мою думку це можна цікаво використати в сюжеті, але поки ані Ртуть, ані Алхімізовані не дали мені того, чого я хотіла б, бо здається тема не зацікавила автора настільки, щоб заглиблюватись в це. я наче прочитала 1000 сторінок тексту, в якому не заглиблювались ні у що, окрім самокопань головної героїні. або це я загубилась в тексті і упустила нюанси світоустрою, механіки магії та різниці між її видами. я знаю, що історія виросла з фанфіку, але коли вона вилилась у книгу очікування були набагато більші, але я бачила набагато краще прописані фанфіки. і навіть не знаю, як оцінювати те, що я прочитала. мені обіцяли темне фентезі про війну, а побачила я '50 відтінків сірого' у обгортці фентезі. наче в сповільненній зйомці мимо пропливли всі події і персонажі поки Кейн і Гелена страждали. і все наче не так і погано, бо я ж її навіть дочитала, але вона з тих книжок, які набагато більше сподобались би мені років у 16, коли про війну і чоловіків я читала тільки у книгах.

Коментарі
1Увійдіть, щоб долучитися до розмови