Обкладинка ГАПТИ. Колекція Чернігівського музею ім. В. В. Тарнавського

ГАПТИ. Колекція Чернігівського музею ім. В. В. Тарнавського

Про книгу

Гапти — це культові та світські вироби, вишиті металевими золотими й срібними нитками. Ця техніка відома на теренах України з ХІІ століття. Одну з найбільших колекцій гаптів зберігає Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарнавського. Віра Зайченко досліджувала цю колекцію майже тридцять років: історію походження творів, техніки, дослідників, тощо. Ще кілька років все звіряла й редагувала Людмила Линюк. РОДОВІД видає цей каталог з понад 400 давніх мистецьких творів кінця XVII — початку XX століття, аби він був доступним для дослідників, дизайнерів, митців. Усіх, хто цікавиться давньою українською спадщиною і для кого вона є творчим натхненням. Віра Зайченко: "Гаптування виконували на коштовних тканинах: оксамит, парча, гладкий та узорний шовк. Для підкладки використовували полотно натурального кольору і фарбоване (крашанина), зрідка – вибійчане, бавовну, інколи – шовк. Натурального кольору полотно підкладалося під тонкі тканини і гаптування виконувалося крізь обидві, друга підкладка була кольоровою. Особливістю ранніх творів (XVII – перша половина XVIII століть) було обшивання країв покрівців та воздухів шовковими короткими торочками зеленого, вишневого, коричневого кольорів; на облачення по краях нашивалося металеве мереживо. Основними матеріалами, якими виконувалося гаптування, були золоті і срібні нитки. При цьому таку назву мали не тільки чисто металеві нитки, які використовувалися до XIV століття, а й дешевші визолочені срібні, а також металеві, круто прядені ручним способом на кольоровий шовк, нитки – скані нитки, скань. З XVI століття позолочена срібна нитка прялася на шовк жовтуватого кольору, щоб на випадок менш крутого прядіння шовкові нитки зливалися з кольором металу. Такі нитки називалися золотними. Саме вони та срібні нитки (срібло прядене з білим, блідо-сірим чи блакитним шовком) використовувалися в ранніх гаптованих творах музейної колекції. З середини XVIІІ століття металеві нитки спрядалися з бавовняними. Уже з кінця XVIІІ століття у гаптуванні досить широко, використовувалися такі матеріали як бить (вузька плоска металева стрічка) та канитель (металевий дріт, звитий як спіраль). Додатковими матеріалами слугували срібні позолочені, пізніше – мідні пласкі круглі блискітки, кольорове скло, річкові перли, напівкоштовний камінь, фольга (тонкий лист міді або срібла, визолочений чи вкритий кольоровими фарбами), емаль."
Оцінка читачів Ще немає оцінок Увійдіть, щоб оцінити
Доступні варіанти

Видання і ціни

Додати у кошик

Оберіть видання

Завантажуємо наявні видання…